В місті існує три газети.

1. "Наше місто" Інформаційно-аналітична газета Старокостянтинівської міської ради

частина-1

 частина-2

2. "Голос громади"

3. "Життя Старокостянтинівщини"

Частина -2

"НАШЕ МІСТО" Цікаві інтерв’ю

«Я повірив у перспективу Старокостянтинова»

Чи варто казати про те, що більшість старокостянтинівців активно цікавляться проблемами рідного міста, змінами у його зовнішньому вигляді, долею найбільших будівель, взагалі - розвитком. Отож, стараючись надавати найсвіжішу інформацію щодо розбудови та благоустрою Старокостянтинова, маємо розмову з приватним підприємцем Володимиром Яковичем Рукавчуком, який нещодавно викупив недобудоване приміщення банно-оздоровчого комплексу, що довгий час кололо очі недобудованими напіврозібраними стінами і потребувало чималеньких коштів тільки на те, щоб бодай їх розібрати.
- Володимир Якович, як же ви спромоглися взятися за відродження запущеного гіганту? І взагалі, що Вас пов’язує із нашим містом?
- Тут моя родина, мама із Старокостянтинівського району… А сам я проживаю у Шепетівці. Там маю свій бізнес – універмаг, піцерію, торговий центр під моїм керівництвом працює і у Хмільнику. А зважився на таку справу насамперед тому, що повірив у перспективу міста, повірив у те, що міська влада справді хоче щось зробити для розвитку Старокостянтинова. Це видно, адже мені пішли на зустріч задля того, щоб відродити напіврозібране величезне приміщення, зробити його окрасою міста.
- Але це досить непросто, чи не так?
- А хто казав, що буде легко. Я зрозумів це відразу, як тільки побачив банно-оздоровчий. І все таки, вирішив для себе, що не варто залишати таку цікаву справу. Повірте, три роки пролетять швидко і старокостянтинівці отримають красивий центр дозвілля та відпочинку.
- Тобто, на повну добудову потрібно не мало не багато три роки. А що зроблено на сьогодні?
- По-перше, ми зробили проект відбудови. Три місяці пішло на розбирання завалів. Тепер демонтовано фасадну частину, на 1,5 м піднято стелю третього поверху. Довелося добудувати частину приміщення із сторони центру зайнятості, укріпити стіни, що буквально «висіли». А тепер безпечно ходити у будь-якому місті приміщення. І, як не дивно, але приміщення було живе…
- А які плани надалі?
- О, плани грандіозні. Наприклад, добудувати четвертий поверх на металевих конструкціях, де будуть ресторан, боулінг-клуб, зал для розважальних програм і т.д. На першому поверсі плануємо офіси, служби побутового обслуговування , тобто перукарня, пральня, хімчистка…Другий поверх – готельні номери.
- А як же басейни?
- Звичайно, буде збережено найбільший 25-метровий басеїн на чотири доріжки, сауни. Є ще одна чудова задумка… Тенісні корти! Чому, скажімо у 10-тисячному Острозі можуть проводитися міжнародні тенісні змагання, а уСтарокостянтинові – ні?!
- Скажіть, хто ви за освітою?
- Ніколи не здогадаєтеся… Вчитель початкових класів! Але у бізнесі давно, з 88 року., як кажуть, досвід і бажання маю.
- Скільки ж коштів треба вкласти, щоб здійснити задумане.
- 10 мільйонів гривень.
- Немало… Але будемо надіятися, що у Вас все вийде. Тож удачі,вона Вам знадобиться.
- Справді, знадобиться, спасибі
- І Вам дякуємо за розмову.
Розмову вела Ірина Сапчук
 

"НАШЕ МІСТО" Традиції
Козацькому роду не буде переводу

Наша історія – цікава грань європейської та світової. В ній народилися такі суспільні моделі та цінності, що збагатили загальнолюдський досвід демократичної самоорганізації. Пошлемося хоча б на таке унікальне історичне явище як Запорізька Січ, яка протягом трьох століть була оплотом волелюбності на сході Європи та й боронила свої землі і цю ж саму Європу від хижої татарви турків. Для поступу у майбуття у нас є тільки свій, національний, праведний, Богом даний шлях. Іншої дороги немає, якщо ми хочемо аби й після нас серед золотавих неозорих полів, які залишили нам предки, продовжував жити народ, котрий назвав себе гарно і звучно – українці!
З-поміж славної когорти українських героїв особливе місце займають козаки, які боролися з численними ворогами за волю, віру і народ. Вони гідні того, щоб їх пам’ятали, щоб продовжували їхні прагнення, і, врешті решт, збудували незалежну, квітучу країну…
Де сьогодні частину вільного часу проводить частина нашої молоді. Не помилюся, коли скажу – у барах, яких у місті, як грибів після дощу. Що вони там знаходять? Алкоголь, цигарки, лихослів’я, словом, моральну деградацію. Хоча не одні бари у цьому повинні. Причини є серйозніші. Однак, сьогодні не про них, а про людей, котрі прагнуть щось змінити на краще у цьому житті.
Уже більше року у нас діє ще не зареєстрована козацька кінноспортивна школа, своєрідний центр допризовної підготовки молоді на базі колишнього військового полігону, розформованої 15 механізованої бригади. Очолює школу отаман Старокостянтинівської міської організації Українського козацтва, осавул Федір Олексійович Лавров – людина, закохана у коней та українські традиції. Тут проходять заняття у верховій їзді 50 юнаків та дівчат різного віку з міста та навколишніх сіл, а також частина дорослих.
До речі, сама організація козацтва зареєстрована в органах юстиції, має підтримку зі сторони польового гетьмана, Верховного отамана Галицько-Подільського округу, генерал-осаула України Франца Йосиповича Повонського, районного отамана Олександра Васильовича Климчука, районної організації українських націоналістів. Матеріальну та моральну допомогу в розвитку традицій козацтва надає приватний підприємець А.І. Демид, який планує виготовити для школи карету. Моральна допомога відчувається і зі сторони міського відділу культури та особисто його завідувача В.І. Муляра. Бо і мета є благородною – відродження та розвиток українського козацтва на засадах патріотизму, демократії, високої моралі та захисту Батьківщини, підготовка допризовної молоді до військової служби з урахуванням кращих традицій козацтва. На це націлює й Указ Президента України «Про Національну програму розвитку Українського козацтва на 2006-2010 роки».
Одним словом, нам не потрібно придумувати велосипед, щось запозичати у плані виховання та навчання молоді, бо в нас є своя історія та досвід. Зрозуміло, що за рік не можна належним чином розбудувати козацьку організацію та школу. Втім уже сьогодні тут нараховується 9 коней. Як розповів Ф.О. Лавров: «в подальшому планується розширення кінного стада, поповнення його породистими скакунами. Без коня не мислимий козак. У нас є ідея, – продовжує міський отаман, – через деякий час здійснити кінний похід на Запорізьку Січ – колиску народної волі. Але спочатку потрібно добре підготуватися, розробити план походу. Попервах, ми пройдемо до Кам’янця-Подільського. Хочемо також розробити місцевий туристичний маршрут, надавати коней для їзди тим, хто забажає. Зрозуміло, за оплату. Адже кошти необхідні на теж утримання граціозних тварин та й інші витрати. Окрім того, хочемо посадити сад, облаштувати алею українських героїв, взагалі – зону відпочинку. Уявляєте, на місці колишнього полігону, де лунали постріли – зона відпочинку.
Що ж, перші кроки доброї справи зроблено. Важливо, щоб розвиток козацтва на теренах мальовничого, оповитого подвигами українських звитяжців краю, знайшов дієву підтримку зі сторони місцевої влади, патріотично налаштованих підприємців тай громади в цілому. На сьогодні потрібне сприяння у реєстрації козацької кінноспортивної школи, оформлення дозволу батьків, діти котрих будуть мати справу з кіньми, відповідно медичне заключення. Віриться, усе задумане збудеться з Божою та людською допомогою, бо козацькому роду нема переводу.
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Покрову своєї покровителькою та заступницею українського народу, тому це свято набрало у нас не тільки релігійного, а й національного значення. Слава Україні!

Василь Дацюк,
фото Оксани Верби
 

"НАШЕ МІСТО"

Звернення до жителів міста Старокостянтинова з приводу встановлення памятника Т.Г. Шевченку

Старокостянтинів – місто з багатими історичними традиціями. Протягом віків воно займало провідне становище серед міст Волині і в цілому України. І все тому, що його мешканці були духовно багатими, вміли творити моральні, духовні цінності, шанували працю і над усе цінували волю.
Багатий історичний спадок нашого міста не міг пройти непоміченим повз жодного діяча минулого. Сталося так і з Т.Г.Шевченком. В його страдницькій біографії під датою 1846 рік з’являється подія пов’язана із Старокостянтиновом. Саме в цей час, подорожуючи у складі Археографічної експедиції по Поділлю та Волині, поет відвідав наше місто. Такі події не можуть бути непоміченими для нас, його мешканців.
Ці відвідини додають гордості історії міста, возвеличують її. Вдячні старокостянтинівці, віддаючи шану Кобзарю, свято шану чи його пам’ять, всіляко підтримують шевченківський дух в місті. Вчителі виховують учнів на традиціях шевченкіани, батьки прилучають дітей до віршів Кобзаря. В день народження поета та в день його перепоховання щороку на місці, де встановлено камінь – символ пам’яті Шевченка, відбуваються мітинги, туди приходять і школярики , і молоді люди, і сивочолі ветерани.
Сьогодні місто відчуває гостру потребу у встановленні пам’ятника Шевченку. Всі ми маємо бажання долучитися до цієї славної справи. Колись, під час перепоховання поета дівчата несли його гріб на руках, загубилися у віках їх імена, але історія зберегла для нас ]х вчинок. Давайте ж і ми прилучимося до вшанування пам’яті Великого Кобзаря, внісши посильну фінансову підтримку на спорудження йому пам’ятника в нашому місті. Цим самим ми доведемо, що дух Кобзаря з нами , а живемо ми за його Заповітом
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!

С.М. Бондарчук, голова зборів громадян м. Старокостянтинова
Л.І. Ярохно, секретар
 

"НАШЕ МІСТО" «Чебурашці» – 20!

2006 рік – це ювілейний рік. Гарних жовтневих днів дошкільному навчальному закладу «Чебурашка» виповнюється 20 років. За роки праці тут сформувався дружній, високопрофесійний, трудолюбивий та шанований колектив, який виховав і сформував певні уміння та навички у багатьох дітей, підготував їх до шкільного навчання.
Любити, плекати, ростити й навчати дитину – це найкраща на Землі професія, яка потребує великої витрати сил, енергії, умінь, знань педагогіки і психології, найголовніше – любові до діток.
Останнє десятиріччя для дошкільної освіти є періодом інтенсивного пошуку нових концептуальних ідей та шляхів розвитку. В умовах варіативності програмових документів педагогічний колектив надає перевагу Програмі, навчання і виховання дошкільнят «Малятко», Базовому компоненту дошкільної освіти, Програмі раннього розвитку дитини «Зернятко».
З метою удосконалення навчально-виховному процесу дошкільний навчальний заклад використовує із вересня 2002 року гуманістичну педагогіку Марії Монтессорі. Важливою якісною характеристикою роботи «Чебурашки» є стан здоров’я. З цією метою щорічно забезпечується поглиблений медичний огляд дітей, моніторинг і корекція стану їх здоров’я, що успішно здійснюють медсестри Кравчук Г.В. та Корінчук В.В.
Для того, щоб діти зростали здоровими, опановували необхідними навичками, знаннями, уміло працюють логопеди, психологи. На чолі методиста Терещук І.Р. у садочку своє тепло дітям віддають 35 педагогів, які мають високі категорії, відзначені почесними грамотами Міністерства освіти України, обласного та міського управління. Одні із кращих: Ганчук В.Д., Глущенко С.І., Харчук О.В., Кальніченко Л.І., Федик К.В., Дацюк Л.Г., Вінцковська В.М., Домбровська Т.Д. З метою формування творчо спрямованої особистості педагоги ДНЗ використовують різноманітні засоби для розвитку образотворчої, музичної, ігрової, мовленнєво-рухової, пізнавальної діяльності вихованців навчанню дітей правил безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Плідно співпрацює колектив із батьками, адже сьогоденням продиктоване інтегруванням родинно-суспільного виховання. Педколектив прагне виховати в дітей почуття любові до України, шанобливого ставлення до родини, звичаїв, рідної мови, національних цінностей.
Дирекція, персонал «Чебурашки» дбають про оновлення матеріально-технічної бази закладу, покращення харчування найменших наших громадян. У групах все сучасне, багато іграшок, живих квітів. Міський відділ надав фінансову допомогу в ремонті музичної зали, а також придбанні комп’ютера.
З нагоди річниці дошкільного закладу висловлюю щиру вдячність колегам за нелегку працю, бажаю міцного здоров’я, терпіння, успіхів та досягнень, й надалі віддавати свою душу й любов нашим маленьким дошкільнятам. Подяка також батькам, друзям та спонсорам нашого закладу. Нехай тільки доброта та злагода панує у ваших серцях.

На фото: найменші вихованці садочка з улюбленою вихователькою К.І. Корчинською.

Г.Ф. Демидас, завідувач дошкільного навчального з
 

"НАШЕ МІСТО" Німецькі доброчинці

стали почесними громадянами Старокостянтинова

Схоже, милосердю та доброчинності, на які здатні люди різних поколінь та націй, непідвладні відстані довжиною в тисячі кілометрів, чималі проблеми на митницях, мовні бар’єри і ще безліч труднощів, що, зрозуміло, виникають у далекій дорозі.
Вже вкотре довели це громадяни маленького містечка Цетель Фрітц Катцеймаєр та Герман Шмідт, що у далекій Німеччині, які уже шостий рік поспіль, долаючи перепони та кілометри з великою метою допомогти людям везуть на Україну, у Старокостянтнів, багатотонний вантаж медичної допомоги.
Відтак, сьома позачергова сесія міської ради була скликана в першу чергу для того, щоб привітати поважних гостей, висловити їм щиру дяку за благородну справу і присвоїти звання почесних громадян нашого міста.
Перед депутатами мав слово головний лікар районної лікарні І.З.Горда, який розповів і про високий рівень організації гуманної акції, і про добротне майно, яке з’явилося в лікарні завдяки німецьким друзям. За велику матеріальну допомогу від усього колективу лікарні щиро дякував депутат міської равди, начальник медичної служби С.А.Чесаков. А міський голова Микола Мельничук у своєму виступі назвав візит німців «великою місією миру». 32 депутати одноголосно підтримали пропозицію присвоїти звання «Почесний громадянин Старокостянтинова». Міський голова вручив гостям відповідні посвідчення, нагрудні знаки та книги про Старокостянтинів – місто, де завжди раді своїм громадянам.
Фрітц Катцеймаєр, людина похилого віку сказав, що своїм візитом він закінчує місію, яку здійснює ось уже шість років, але його справу продовжать інші, молодші. Не без хвилювання в голосі Герман Шмідт говорив про те, що тепер допомагати людям Старокостянтинова – його прямий обов’язок, адже він є його громадянином! Німецькі друзі розповіли, що зустріч з депутатами та міським головою і запрошення на сесію міської ради стало для них приємною несподіванкою, а ще вони висловили сподівання на те, що речі, які так ретельно збиралися у Цетелі, допоможуть Старокостянтинівцями бути здоровими.
Депутати розглянули також питання про звільнення шкільних їдалень від орендної плати та своїм рішенням внесли зміни та доповнення до рішення 3 сесії міської ради.
Ірина Сапчук

Мово наша калинова

бліц - опитування

Кожен народ створює свою особливу, неповторну культуру. Культура дається людині через мову і в мові. Можна сказати навіть більше: лише завдяки мові як суспільно-історичному здобутку людина і стає людиною. Тому ще Сократ звертався до людини: «Заговори, щоб я тебе побачив». Сутність людини міститься і виявляється в мові. Оволодіваючи мовою і розмовляючи між собою, люди відкривають світ свого людського буття. Мова – це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова – це душа кожної нації, її святиня, її найцінніший скарб. Історично склалося, що українська мова пройшла дуже важкий і тернистий шлях свого становлення та офіційного визнання. Віками народ відтворював мову, одну з найбагатших серед слов’янства. Більше 300 тисяч пісень склав народ України, дав світові геніальних письменників та поетів.

В Конституції України сказано, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Ми вирішили дізнатися чи згідні з цим мешканці нашого міста та яку роль і місце займає в житті старокостянтинівців державна мова.

"НАШЕ МІСТО" ТЕМА НОМЕРА

Зростає місто над Случем

Люди, які приїжджають до Старокостянтинова після декількох років розлуки з рідною місциною, неодмінно помічають: з року в рік місто над Случем росте та розбудовується. Не завжди за власними щоденними турботами помічають те постійні жителі міста, а коли з’являються на його вулицях нові магазини, житлові будинки, будівлі соціальної інфраструктури, приємно дивуються і швидко звикають до нового та хорошого.
Отож, акцент нашого репортажу на тих будівлях, які незабаром стануть приємною несподіванкою для старокостянтинівців.
Швидко, наче гриби після осіннього дощу, ростуть нові будинки масиву багатоповерхової забудови «Авіатор» по вул.Попова. Тут успішно завершується будівництво 1-5 черги, а саме 119-кв. житлового будинку (замовник - МО України, будівельні роботи виконує ЗАТ «Об’єднання «Прогрес» м.Славута, авторський нагляд здійснює проектна організація «Хмельницький проектний інститут «Цивільпромбуд»). Новобудови радують красивим європейським виглядом, внутрішнім оздобленням. А відтак уже розпочато ІІ чергу будівництва житлового 60-квартирного будинку.
На контролі виконавчого комітету міської ради соціальне житло для відселення з аварійних будинків. Нині проводиться реконструкція адмінбудівлі під 16-квартирний житловий будинок по вул. Орджонікідзе (замовник – міська рада). Надано дозвіл на реконструкцію житлового комплексу ТЗОВ «Комбікормовий завод»
Жителів міста хвилювало і хвилює питання міської лазні. Міський голова Микола Мельничук обговорював з старокостянтинівцями цю злободенну тему. Сьогодні справа зрушилася з місця –розпочато великі об’єми будівельних робіт по реконструкції міської лазні, що по вул.Грушевського,24 ( замовник ККП). Є надія, що незабаром лазня стане комфортною у користуванні для всіх бажаючих. До того ж, велика робота ведеться по відновленню банно-оздоровчого комбінату, і хоча зовсім непросто із напіврозваленого гіганта зробити окрасу, але знайшлися люди, які не бояться вкладати гроші у таку потрібну справу.
Набудуть гарного естетичного вигляду колишнє приміщення КПО по вул. Острозького, 4,(Замовник ТОВ фірма «Оксана» директор Мартинюк М.М.). Проводяться ремотні роботи фасаду приміщення Центру електрозв’язку.
Ще два магазини зовсім скоро відкриють двері для старокостянтинівців - орендоване приміщення ресторану «Європа» переобладнується під продмагазин «Бакалія» (вул.Острозького,10), а приміщення продмагазину «Ювілейний» - під проммагазин «Ясен» (вул.І.Франка,19).
Чи варто казати, що такі реконструкції змінюють не лише самі будівлі, але й вулиці, обличчя міста в цілому?!
І наостанок ще дві гарних новини: продовжуються роботи по реставрації Замку Князів Острозьких (пам’ятки архітектури охор.№765), на що виділено з держбюджету значні кошти, що освоюються, над корегуванню проектної документації реставрації працює проектний інститут МДІ (місто Київ). Найближчим часом планується провести усилення вузлів по крівлі, яка облаштовувалася в минулому році, перекриття башти, облаштування склепіння, монтаж крівлі по башті, закриття пройомів а інші роботи; знову розпочнуться будівельні роботи на новобудові ЗОШ №3, які планується завершити вже у 2007 році.
Отож, лише ті об’єкти, про які ми зуміли розповісти у цьому репортажі (обіцяємо, що тема благоустрою та забудови міста знайде відображення у наступних номерах «НМ»), дають реальну картину гарних змін у вигляді Старокостянтинові. І це радує…

Ірина Сапчук,
Фото Анни Музики
 

"НАШЕ МІСТО" гаряча лінія

«Запитай у влади»

12 вересня з 9.00 до 10.00 години відбулась пряма телефонна лінія «Запитай у влади». Кожен бажаючий житель міста мав можливість зателефонувати до міського голови та задати питання, яке його сьогодні турбує.
Отож, за короткий термін часу поступила надзвичайно велика кількість дзвінків від населення. Більшість питань стосувалися благоустрою міста. Зокрема, жителі цікавились, як проходить ремонт доріг , тротуарів, санітарним станом міста, вивозом сміття в окремих його районах, житлово-комунальними послугами, тарифів та пільг на них. А ще проведенням ремонтних робіт у під’їздах, встановленням телефонів, пільгами для дітей війни та багатьма іншими проблемами.
Міський голова з розумінням поставився до кожного, хто прийняв участь у «гарячій лінії» і по можливості надавав чітку відповідь. А деякі питання оперативно вирішались уже на місті. М.С.Мельничук особисто давав доручення керівникам комунальних служб і таким чином вже йде оперативна робота по вирішенню проблем населення. Треба сказати, гострою проблемою у ході «гарячої лінії» стало питання постачання гарячої води в місті. Щож, аби вирішити його у повному обсязі, необхідні зміни на рівнях, що вищі за компетенцію міської влади. Проте, міське керівництво активно займається вирішенням цієї проблеми і докладає усіх зусиль, щоб у нашому місті гаряча вода все ж була.
А висновок один: «гарячі лінії», що вже стали традиційною формою спілкування з громадою міста, несуть позитив у вирішенні насущних проблем старокостянтинівців і потрібні як і міській владі, так і самим жителям нашого міста.
Ред.

 

"НАШЕ МІСТО" благоустрій

Місту бути кращим

Днями мені довелося брати участь у цікавому заході – засіданні архітектурно-істобудівної ради. До речі, згадана вище рада створена у нашому місті 30 травня 2002 року і є … на Хмельниччині. До її складу входять представники влади міста, відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету міської ради, художники, скульптори, історики та інші, тобто ті люди, хто є фахівцями своєї справи і надають міській владі свої обґрунтовані …, пропозиції щодо місця, доцільності будівництва того чи іншого об’єкту, його архітектурної форми, назви, тощо. У Хмельницькому, наприклад, сесія міської ради не приймає жодного рішення без згоди архітектурної ради, бо в протилежному випадку місто може перетворитися на хаотичну забудову без дотримання необхідних норм, правил. На сьогодні дехто із мешканців міста якраз так і вважає, стверджуючи, усі будують все, що хочуть і де хочуть. Але це не так. На будь-яке будівництво – велике чи мале, обов’язково вимагається погодження та дозвіл багатьох служб, поті заключення архітектурно-містобудівної ради і лише тоді рішення виноситься на сесію міської ради. Коротко кажучи, об’єкт повинен органічно вписуватися у загальний план міста, не перешкоджати комунікаційним мережам, мати відповідний естетичний вигляд, транспортну розв’язку і таке інше. Ось і на чергове засідання ради виносилось 9 питань, з поміж яких проект будівництва торгово-оздоровчого та житлового комплексу по вул. Ессенська 5 (забудовник О.М. …), кафе-бару з готельним комплексом по вул. 1 травня, 133 (забудовник В.Я.Пецух), магазину будівельних матеріалів по вул. Грушевського, 38 (забудовник Яковенко), а також проект будівництва магазину побутової техніки по вул. Острозького, 35 (замовник ТОВ «Вікотех») та стаціонарної малої архітектурної форми «Побутова хімія» по вул.. Острозького, 53/1 (замовник К.А. Ткачук). Найближчим часом по вул. Попова, 17, внаслідок переобладнання власної квартири, у нас стане більше на один магазин непродовольчих товарів. Термін будівництва згаданих об’єктів – від кількох місяців до 3-х років. Хочеться відзначити, представлені членам архітектурно-містобудівної ради запропоновані проекти в основному сподобались. Хоча були деякі зауваження та пропозиції – щодо загального вигляду, будівельних матеріалів, назви, …прилеглої території.
Місто повинно ставати весь час кращим в усіх відношеннях і саме майбутні споруди покликані внести у цю добру справу, як кажуть, свою лепту.
Окрім цього, розглядалася інформація заввідділом культури В.І Муляра про будівництво пам’ятника про Т.Г. Шевченку, у сквері, напроти рай управління сільського господарства. І з цього приводу буде зроблено клопотання перед міською радою та направленні необхідні заяви в управління Хмельницької обласної державної адміністрації.
У нашому місті з нагоди 800-ліття, у разі державного фінансування, планується відкриття пам’ятника Костянтину Острозькому. В разі позитивного вирішення, буде проведено Всеукраїнський конкурс на кращий проект. Голова ради, завідуюча відділом містобудування та архітектури Алла Донська звернула увагу присутніх на ще одну важливу деталь – створення …карти генерального плану міста, своєрідного стратегічного документу при проведенні будівельних робіт.

Василь Дацюк
 

"НАШЕ МІСТО" свято

Салют на честь України

Урочистості з нагоди 15 річниці незалежності, нажаль, були затьмарені аварією літака у небі Донеччини і пройшли без багатьох запланованих святкових заходів. Так було і у Хмельницькому, і у нашому місті. Та все ж на делегації з різних міст області 23 серпня чекала святково прибраний майдан Хмельницького, де проходили виставки підприємств та умільців області. Серед усіх інших міст свою виставку представив і Старокостянтинів. Пахучим короваєм зустрічали гостей міський голова М.С.Мельничук, секретар міської ради О.Д.Степанішин, завідуючий міським відділом культури В.І.Муляр та уся делегація Старокостянтинова. А 24 серпня наше місто прокинулося святковим. Під вечір до міського стадіону йшли старокостянтинівці. Вони великою громадою зустрічали 15 день народження своєї країни. Кращі художні колективи міста подарували глядачам свої виступи.
Усіх старокостянтинівців урочисто вітав міський голова Микола Мельничук.
«Надзвичайно приємно, що ми сьогодні відзначаємо 15 річницю незалежності України. –відзначив він. - Історія і доля України є трагічна і ще не одне покоління ми маємо пережити, щоб усвідомити всю долю нашої держави. Сотні років наші українці боролися за свою державність. Тисячі і тисячі життів поклали нам в дар патріоти України. Я переконаний, що громадяни України повністю з часом усвідомлять сутність держави. Вже сьогодні, будуючи незалежну державу, український народ має здобутки в її розбудові. За цей час багато вдалося зробити і в нашому місті у відбудові економіки, його розбудові. Я щиро дякую всім громадянам нашого міста за активну демократичну позицію відстоювань незалежності України». Вітаючи з 15 річницею незалежності, міський голова побажав усім здоров’я, благополуччя, терпіння і всіх щедрот.
Слово мав заступник голови районної державної адміністрації Анатолій Пасічник, який теж від імені районної державної адміністрації та районної ради привітав присутніх із великим святом всього українського народу.
На святі були відзначені кращі художні колективи та вокалісти: До першої зірки лунали над Старокостянтиновом патріотичні пісні про рідну Україну, а потім яскравою кульмінацією свята став салют на честь день народження держави.
На фото: моменти урочистого зібрання з нагоди 15 річниці незалежності України у Будинку офіцерів; виставка, яку представив Старокостянтинів в області; святкування дня Незалежності на центральному стадіону нашого міста.

Ірина Костіна
 

"НАШЕ МІСТО"  резонанс

«Бути чи не бути?»

(Нотатки із громадських слухань з приводу підвищення тарифів на тепло)

Відомий шекспірівський вислів став лейтмотивом громадських слухань у гарнізонному Будинку офіцерів. Тема більш, ніж актуальна, «Про встановлення тарифів на теплопостачання та гаряче водопостачання комунальним підприємством «Тепловик». Іншими словами, чи відбудеться найближчим часом суттєве зростання цін на житлово-комунальні послуги, у першу чергу КП «Тепловик». Під час виступів, запитань-відповідей, дискусій начальник КП «Тепловик» М.Поліщук, головний бухгалтер А.Божук наводили аргументовані приклади того, що без підвищення тарифів населенню за послуги підприємство просто збанкрутує. Останній раз тарифи затверджувались у 2001 році. З цього часу значно подорожчав газ, електроенергія, матеріали, зросла зарплата й ряд інших витрат, брався кредит для закупівлі газу. В результаті збитки «Тепловика» у 2005 році становили 1316 тисяч гривень. Загальний борг станом на 1.08.06 рік – 1564 тисяч гривень. Населення відшкодовує тільки 55% затрат, тому що ціни не відповідають існуючим тарифам. До того ж, не усі громадяни свідомо й вчасно здійснюють оплату. (Детальніша інформація про підняття тарифів на тепло та відповідні розрахунки були надруковані у номері №31 (132) «Нашого міста»).
На опалювальний сезон 2006-2007 рр. необхідно придбати 13 млн. 666 тисяч куб.м. природного газу на суму 7 млн. 905 тисяч гривень при ціні 686 гривень за 1 тисячу куб.м., а також 2 млн. 415 тисяч кіловат/годин електроенергії на загальну суму 811 тисяч гривень. На заробітну плату 186 працівникам підприємства витрачається 1 млн. 413 тисяч гривень.
Якщо не відбудеться зростання тарифів, то підприємство не буде рентабельним, а відтак не матиме змоги купувати матеріали, проводити ремонтні роботи, реконструкцію, тобто повністю збанкрутує. Тим паче, що тарифи у Старокостянтинові найнижчі у Хмельницькій області. Аргументовано зі своєї сторони лунали виступи, запитання, пропозиції присутніх у залі, тобто реальних споживачів послуг «Тепловика» Г.Кузеняткіна, А.Кременчука, Є Лепьохіна, М.Хіцінського та інших. Суть їх зводилась до того, щоб поки-що не поспішати із збільшенням тарифів, а зачекали розпорядження новообраних Прем’єр-Міністра, Уряду, Верховної Ради. Потрібно якісно змінювати існуючу систему обслуговування населення, тепломереж, запроваджувати теплозберігаючі матеріали, економні котли тощо. Підвищення цін на тепло та гаряче водопостачання суттєво вдарить і так по невисоких статках людей.
Цікавились присутні у залі й тим, чи можна встановлювати у квартирах котли індивідуального опалення. Відповідна комісія розглядає заяви з цього питання і дає свої заключення. Однак, в переважній більшості санстанція, міністерство охорони здоров’я, ряд служб забороняє подібну практику.
Заступник міського голови, голова робочої групи по підготовці та проведенню громадських слухань В.Богачук підвів підсумки цієї вкрай необхідної акції й зауважив, що громадські слухання якраз і проводяться для того, аби знати думку громадян з даного питання, довести її до виконавчого комітету міської ради і лише, вивчивши усі «за» та «проти» аргументації, керуючись відповідними Постановами Кабінету Міністрів прийняли розпорядження на місцевому рівні.
Можливо, щось і зміниться у верхніх ешелонах влади у кращу сторону. Хочеться на те сподіватися, однак поки-що діє наступне – у містах, де не будуть переглянуті тарифи, газ подаватись не буде.
Малозабезпеченим громадянам обов’язково буде виплачуватися субсидія на покриття витрат не тільки за тепло, а й інші комунальні послуги у межах 15-20% від середньомісячного сукупного доходу. Позитивним кроком щодо покращення якості послуг можна назвати рішення міського голови про реформування житлово-комунального господарства та передачу внутрішньо-будинкових мереж на баланс «Тепло вика». Отож, громадські слухання відбулися, і це великий прогрес у стосунках влади та людей.
Р.S. Хочемо ми цього чи ні, але ціни на енергоносії весь час зростають, що неминуче призводить до зростання усіх інших цін. Такі реалії сьогодення. І на запитання шекспірівського Гамлета «бути чи не бути» підняттю цін на тепло двох відповідей немає.

Василь Дацюк
 

"НАШЕ МІСТО"  актуально

Жнивує Старокостянтинівщина
Без перебільшення можна сказати, що практично усіх жителів міста цікавить, як сьогодні живе, працює, виживає село. Адже від результатів роботи сільських трударів в значній Ірі залежить добробут жителів міста. Чи не тому и у вихідні поспішаємо на ринок, а в усі інші дні – в першу чергу у продовольчі магазини.
Те, що наше місто та район у зв’язку з наданням Старокостянтинівському статусу міста обласного значення, в даний час адміністративно роз’єднанні не означає, що роз’єднанні життєві економічні та суспільні інтереси жителів міста та села. Багато жителів міста – вихідці із сіл району, там їхні родини багато працюють на підприємствах та в організаціях міста. В свою чергу багато хто з міста працював на полях району під час весняно-польових робіт, допомагають і зараз під час збирання врожаю. І всіх турбує одне – щоб цей врожай був зібраний вчасно. Тоді будемо із хлібом – своїм власним і у місті і у селі. Адже не будемо завозити зерно з інших областей. Тому делегація вважає за доцільне періодично розповідати про здобутки трудівників села.
В сьогоднішньому номері інформація про хід жнивових робіт у господарствах району. До збирання належить 33,7 тисяч га зернових. Скошено та обмолочено їх на площі 14,3 тисяч га при середній урожайності 22,2 ц/га. Намолочено 9,54 тисяч тонн зерна.
Повністю завершено збирання озимого ячменю, урожайність – 23 ц/га.
Наближається до завершення обмолот гороху. Із 2,3 тисячі га обмолочено його на 1550 га, із середньою урожайністю – 24 ц/га.
Головне завдання – це збір озимої пшениці. Її обмолочено на 1810 га, це 15% усієї площі, на круг одержують по 20 ц/га.
Завершується збирання озимого ріпаку. Урожайність – 22 ц/га.
Найвищі результати в групі ранніх зернових СГК «Рашнівецький» с. Решнівка – 29,1 ц, СТОВ «Заготівельник» м. Старокостянтинів – 30 ц/га, СТОВ «Інтер-Случ» – 27,1 ц/га, ДСГДС с. Самчики – 29,2 ц/га, ПП «Кобзар» – 33,3 ц/га, ТОВ «Случ-Агро» – 32,4 ц/га.
По збиранню ріпаку в лідерах ДСГДС с. Самчики – 49 ц/га, ПСП «Криниця» – 40 ц/га, СГК ім. Щорса с. Ладиги – 30,7 ц/га, СТОВ «Деркачі» с. Ілляшівка – 28,6 ц/га.
Жнива продовжуються.
Підготував Борис Гаркав’юк
 

"НАШЕ МІСТО"  КП "ТЕПЛОВИК" інформує

Про підняття тарифів на тепло

В 90-х роках минулого сторіччя розроблялися урядові заходи щодо переведення підприємств на самоокупність. Оскільки завдання ставилось урядом, а тарифи на послуги доручили затверджувати органам місцевого самоврядування, останні зволікали з затвердженням економічно-обґрунтованих тарифів, то створювалась лише видимість боротьби за розвиток підприємств комунальної теплоенергетики. Борги ж споживачів постійно зростали, як і кредиторська заборгованість за використані підприємствами теплових мереж енергоносії.
Основною метою діяльності КП „Тепловик" є задоволення соціально-економічних потреб членів територіальної громади міста Старокостянтинова в забезпеченні теплом і гарячою водою.
Специфіка нашого підприємства у тому, що майже 80% виробленої теплової енергії споживає населення.
Тільки за 2004 та 2005 р. р. в підприємстві „Тепловик" різниця між тарифами і витратами на виробництво склала 1805 тис. грн. та 1932 тис. грн., в сумі – 3738 тис. грн. Штучно утворена тарифна різниця веде до повного банкрутства підприємства.
Щоб розпочати опалювальний сезон 2005-2006 р. підприємство вимушене було взяти кредит в банку в сумі 650000 для закупівлі газу.
Для того, щоб проводити гаряче водопостачання влітку 2006 р., взято кредит в сумі 300 тис. грн., ще необхідно повернути банкам раніше отримані кредити на суму 748 тис. грн.
Тарифи на теплопостачання для населення не переглядались з 2001 року. За цей час зросли ціни на матеріали, обладнання, електроенергію, воду, паливно мастильні матеріали, повірку приладів, вартість налагоджувальних робіт, зростає зарплата, тож повинні і синхронно зростати тарифи на теплову енергію. Збільшення цін і вартості послуг можна проаналізувати по збитках підприємства „Тепловик": 2002 р. – 325 тис. грн., 2003р. – 860 тис. грн., 2004 р. – 1355 тис. грн., 2005 р. – 1316 тис. грн.
Борг за газ, спожитий в 2006 р. становить 1600 тис. грн. Загальний борг станом на 01.08.2006 р. – 1564 тис. грн. Витрати, пов'язані з виробництвом послуг, покриваються населенням на 55%.
Це основна причина чому відключили подачу газу підприємству і чому не подається гаряча вода в місті.
В березні 2006 р. підприємство „Тепловик" поставили перед фактом, що з 1 січня 2006 р. ціна на газ виросла з 210 грн. до 310 грн. за 1000 куб.м.
Зараз згідно Постанови НКРЕ № 396 від 30.03.2006 р. з 01 травня 2006 р. ціна на газ становить 329,1 грн. за 1000 куб.м.
З 1 липня 2006 р. згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 25.04.2006 р. встановлені граничні рівні цін за 1 тис. куб. метрів реалізованого природного газу, що не перевищують: для населення – 414 грн., для бюджетних організацій – 648 грн., для підприємств комунальної теплоенергетики – 686 грн.
Відповідно до збільшення цін на енергоносії, матеріали та обладнання в підприємстві „Тепловик" провели розрахунок тарифів на теплопостачання для населення. Вони наступні:
Тариф за 1 Гкал. з ПДВ – 136,62 грн. Тариф за опалення 1 кв.м. – 3,37 грн. Тариф за підігрів води з 1 чол. – 17,49 грн. Тариф за підігрів 1 куб.м. води – 5,6 грн.
Підприємство „Тепловик" надало дані розрахунки на розгляд виконкому міської ради та звернулось з листом про проведення громадських слухань по затвердженню вище вказаних тарифів.
Розрахунки економічно обґрунтовані і розроблені з дотриманням методичних рекомендацій щодо формування тарифів на послуги теплопостачання.
До складу тарифів не включалися такі витрати як суми безнадійної дебіторської заборгованості і відрахування до резерву сумнівних боргів, втрати від знецінення, псування запасів, визнані штрафи, пені, неустойки, витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, оскільки вони не мають ніякого відношення до надання комунальних послуг.
При впровадженні збільшених тарифів на теплову енергію малозабезпечені верстви населення будуть отримувати житлову субсидію. Адже право на призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг мають сім'ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання з урахуванням пільг перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу (15 чи 20 відсотків від середньомісячного сукупного доходу).
Громадські слухання по підняттю тарифів на послуги теплопостачання відбудуться 8 серпня 2006 р. о 16.00 в Гарнізонному Будинку Офіцерів.

М.М. Поліщук, директор П-ва «Тепловик»
 

                         Увага! SMS -думка!

Шановні читачі газети «Наше місто»! З великим задоволенням пропонуємо Вас спілкування з нашим виданням шляхом SMS. Суть проста: відсьогодні Ви можете надіслати нам SMS з власною думкою про будь-що і на будь-які теми (звичайно, в межах розумного). Обіцяємо, що Ваші роздуми будуть видрукувані вже на наступному тижні. Зверніть увагу: редакція залишає за собою право не друкувати SMS образливого чи аморального характеру. Отож, поїхали! Чекаємо на Ваші безкоштовні SMS за номером 8067 707 12 16

"НАШЕ МІСТО"  Новина

Час розкидати каміння, час його збирати…

Є у нашому гарному місті історичні пам’ятки, які стали його окрасою – княжий замок з церквою, оборонна вежа із монастирем, костел, млин тощо. Без них неможливо уявити Старокостянтинова, його самобутності і оригінальності. Хача й архітектурні пам’ятки десятки а той ще більше років тому, проте ще до сьогодні пристойно виглядають, деякі із них відреставровані, інші реставруються…
На жаль, є ще у місті і такі «шедеври» архітектури, які, на відміну від історичних пам’яток, стали своєрідним символом періоду руйнації і безгосподарності.
Банно-оздоровчий комплекс, м’ясокомбінат, пологовий будинок… У ці об’єкти свого часу були вкладені чималі кошти, створена проектна документація, розпочато будівництво. А згодом все завмерло. Складні економічні катаклізми призупинили кільканадцять років тому будівництво й зовсім швидко пішов зворотній процес – недобудовані споруди почали руйнуватися від часу і природно-кліматичних умов, частина будівельних матеріалів просто розтягувалася людьми… Біля деяких з них стало просто небезпечно знаходитися.Діяв якись незрозумілий принцип – нікому не потрібно.
Нарешті маємо приємну звістку! Один із згаданих об’єктів, а саме – банно-оздоровчий комплекс, що знаходиться поряд з приміщенням центру зайнятості, проданий з аукціону у приватну власність. За повідомленнями нового власника Володимира Рокачука, вже сьогодні проводяться роботи по упорядкуванню споруди та прилеглої території. А далі буде запрошено архітектора з області для коректування проекту. Згодом будівництво продовжиться і на місці розвалин постане гарне приміщення із басейном, мансардою, офісним центром та тенісними кортами.
Згідно умов продажу, завершення усіх будівельних робіт необхідно здійснити у п’ятирічний термін. Частина коштів для забудови уже є, інша буде вишуковуватися.
Отож, добре, що крига нарешті скресла і через деяким час старокостянтинівці матимуть змогу чудово відпочити, а зовнішній вигляд комплексу справлятиме гарне враження. Принаймні, маємо на те велику надію. Справді, мудро сказав Екклезіаст: «…усьому свій час – час руйнувати і час будувати…» Дай Боже, щоб останнього у нас було більше!
Василь Дацюк
 

"НАШЕ МІСТО"  

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам

Соціальна допомога – це одна з основних форм підтримки суспільством осіб, чиє матеріальне становище не відповідає загальноприйнятому рівню забезпечення або є нижчим від межі забезпеченості, визначеної законодавством. Соціальна допомога буває державною, благодійною, гуманітарною, грошовою або натуральною тощо.
Державна допомога – це гарантований саме державою рівень матеріально? підтримки громадян (грошова виплата).
Правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також надання державної соціальної допомоги на догляд визначено Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", який набрав чинності з 1 січня 2005 р. Зокрема, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам – це щомісячна державна допомога, що надається в грошовій формі таким особам. Право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України, мають громадяни України, які досягли певного віку (чоловіки – 63, жінки – 58 років) або є інвалідами і не одержують пенсії та постійно живуть на території України.
Особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну соціальну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Іноземці та особи без громадянства також мають право на державну соціальну допомогу на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до названого вище Закону призначаються такі види державної соціальної допомоги:
– державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам;
– державна соціальна допомога на догляд.
Державну соціальну допомогу призначають особі, яка:
– досягла певного віку (чоловік – 63, жінка – 58 років) та не має права на пенсію відповідно до чинного законодавства або визнана інвалідом у встановленому порядку;
– не одержує пенсії або соціальних виплат, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"; є малозабезпеченою особою.
Державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначають у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 р. №261 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд.
Державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд призначають з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніш як упродовж трьох місяців з дня досягнення чоловіками 63, а жінками – 58 років або встановлення інвалідності, допомогу призначають з дня досягнення чоловіками 63, жінками – 58 років або визнання осіб інвалідами органами медико-соціальної експертизи (МСЕК).
Державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд призначають довічно особам за досягнення чоловіками 63, жінками 58 років, а інвалідам – на весь час інвалідності, встановленої органами МСЕК.
У разі зміни групи інвалідності допомогу в новому розмірі призначають інваліду з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна призводить до збільшення розміру, та з місяця, наступного за тим, в якому встановлено нову групу інвалідності, – в разі зменшення розміру допомоги.
Якщо особу, яка не має права на пенсію і якій було призначено державну соціальну допомогу або державну соціальну допомогу на догляд, визнано інвалідом, допомогу виплачують у новому розмірі з дня встановлення їй інвалідності.
Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам установлюють виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
– інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", – 100%; інвалідам II групи – 80%; інвалідам III групи – 60%;
– священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менш як десяти років до набрання чинності Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" займали виборні або за призначенням посади в релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно із законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи, – 50%; особам, які досягли певного віку (чоловіки – 63, жінки – 58 років), – 30%.
Державну соціальну допомогу на догляд призначають:
1) інвалідам війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб":
– інвалідам І групи;
– інвалідам II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) потребують постійного стороннього догляду;
– інвалідам III групи, які є одинокими та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду;
2) особам, які належать до інвалідів війни відповідно дост.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та одержують пенсії за віком, по інвалідності або за вислугу років, крім зазначених у пункті 1:
– інвалідам І групи;
– інвалідам II і III груп, які є одинокими і за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду;
– особам, яким призначено пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і які є інвалідами І групи внаслідок причин, визначених у п.«б» ст.16 зазначеного Закону, або є одинокими пенсіонерами і за висновком ЛКК потребують догляду;
– одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи);
– малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів, зазначених у пунктах 1-3).
Існують також умови, за яких державна соціальна допомога на догляд не призначається. Так, державна соціальна допомога на догляд не призначається:
– особам, які одержують соціальні пенсії або надбавки до пенсії на догляд відповідно до раніше чинного законодавства;
– інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Якщо особи, зазначені вище, мають право на державну соціальну допомогу на догляд з кількох підстав, державну соціальну допомогу на догляд призначають з однієї підстави за їхнім вибором.
Державна соціальна допомога на догляд не виплачується в період, коли особа працює (крім інвалідів 1 групи) або перебуває на повному державному утриманні.
Призначають і виплачують державну соціальну допомогу на догляд в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на догляд установлюють також відповідно до названої вище постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 р. №261.
 

"НАШЕ МІСТО"  Місто стає кращим
Наш співрозмовник, директор комунального ремонтно-будівельного шляхового підприємства Павло Михайлович Зуб.
- Павло Михайлович, як ведеться на сьогодні ремонт та будівництво міських доріг, тротуарів?
- Спершу, кілька цифр. На балансі комунального ремонтно-будівельного шляхового підприємства знаходиться 103 км доріг, 36 км тротуарів, 1692 кв.м клумб, 55 тис кв.м площі, яка потребує озеленення, та санітарної очистки, 2 тис. кв.м живої огорожі, 1267 дерев. За нашою організацією закріплені міський пляж, гідропарк, меморіал Слави. Крім того, ми доглядаємо 21 автобусну зупинку, 5 стоянок таксі, понад 300 дорожніх знаків та 50 пішохідних переходів. Це надзвичайно клопітка робота, утримувати в належному стані таку велику й різноманітну кількість об’єктів, враховуючи, що працівників у нас не так вже й багато – біля 60-ти чоловік.
Коли говорити по суті запитання, о на даний час, починаючи від вул. Попова і до району Болгарського містечка, побудували новий тротуар. Продовжується будівництво тротуару по вул. Миру і у Жовтневому містечку. Люди, мабуть, помітили й оцінили зміни вигляду нашого міста на краще.
Сьогодні іде забудова нових масивів Лісовий, Польовий, Південний, а тому хочеться все зробити для людей, щоб вони ходили і їздили по дорогах із твердим покриттям. Незважаючи на певні труднощі, ми повинні найближчим часом благоустроїти вулицю Толстого. З цією метою заключний договір із райавтодором. Як тільки будуть виділені кошти, а це понад 512 тис.грн., ми приступимо до виконання робіт. Разом з цим будемо виконувати роботи на вулицях Борлуцького, Краснофлотській, Кобеєва. Гостро соїть питання ремонту доріг по вул. Матросова, Коротченка та 26 Бакинських комісарів. Ці вулиці дійсно давно не ремонтувалися, чим викликають справедливі обурення громадян. Необхідно їх привести в належний стан та відкрити рух маршрутних автобусів.
- Павло Михайлович, ви уже коротко згадували про проблеми. Як кажуть, у кого їх немає. Чи є достатнім фінансове та матеріально-технічне забезпечення Вашого підприємства?
- Коли говорити про існуючі проблеми, то їх справді чимало. Візьмемо для прикладу ямковий ремонт доріг. Хоча він і не такий великий, але у зв’язку із підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали, виникають труднощі. Існує проблема жертви. У межах району є більше десяти кар’єрів, однак проблематично взяти для потреб міста кілька тонн цього будівельного матеріалу. Немає відповідної ліцензії, відтак накладаються великі штрафи на нашу організацію.
У комунальну власність передаються масиви 2-го вокзалу, військового радгоспу та цукрового заводу. Зрозуміло, збільшується об’єм доріг, що нами обслуговується. На жаль, ми маємо матеріально-технічну базу. Хотілося б, щоб міська рада, фінвідділ звернули увагу на цю проблему, особливо взимку, коли гостро стоїть питання догляду за дорогами.
Нам збільшили об’єм робіт по санітарній очистці, озелененню, а люди залишились ті ж самі. Незрозуміло, чому об’єм робіт збільшується, а фінансування зменшується. В минулому році нам було виділено 780 тис. грн. на санітарну очистку та озеленення, хоча фактично виконано робіт на 340 тисяч. Уже в цьому році нам ще додали вул. Есенську, Софійську та алею Фохтів, а асигнування зменшили до 200 тис. грн. Тільки в поточному році міське фінуправління не проплатило коштів на суму 104 тис. грн.
- І все ж проблеми виникають для того, щоб їх вирішувати. Наше місто повинно ставати із дня в день все кращим, а очолюване вами підприємство одне з тих, хто бере в цьому процесі активну участь.
- Звичайно, наше місто повинно бути чистим, зеленим, ошатним з гарними дорогами, тротуарами, при будинковими територіями. Задля цього ми й працюємо. Думаю проблемні питання повинні вирішуватись позитивно, адже завдання влади міста, нашого ремонтно-будівельного шляхового підприємства – працювати на покращення життя, добробуту Старокостянтинова, загального вигляду міста. Хотілося б також, щоб і люди із повагою ставились до нашої праці, не ламали насаджень, не виривали квітів, не нищили об’єктів громадського призначення. Тільки спільними зусиллями можемо зламати вигляд Старокостянтинові на один із кращих в області.
 

"НАШЕ МІСТО" Бліц - опитування

"НАШЕ МІСТО"  Старокостянтинівське небо

                               ще не бачило такого сяйва!

Святковими, насиченими різнобарв’ям подій, мелодій і зустрічей, осяяними сонячною погодою і гарною організацією, стали минулі вихідні для чисельної громади Старокостянтинова. Неординарно і досить цікаво ми відзначали свято Івана купала та день нашого славного міста.
Вечірній Старокостянтинів чекав гостей вже у п’ятницю – після трудового тижня люди охоче йшли на Набережну. Муніципальний духовий оркестр кликав громаду святковими бравурними мелодіями, торгові лотки манили духмяною випічкою і гарячими шашликами, на сцені під відкритим небом збиралися таланти нашого краю. Ще сонце не зайшло за небосхил, а купальські гуляння линули вздовж рідного Случа: голосисто, на найвищих нотах, викладаючи душу у широкому голосі, співали учасники нашого улюбленого хорового колективу «Доброслав», дзвенів талановито жаданим фольклором «Дзвіночок», та зразковий танцювальний колектив «Арабеск» під ті наспіви творив перші дива купальської ночі. Але це був лише початок. Зовсім скоро до гостей свята наче з самої річки вийшов казковий Нептун. Він сьогодні був господарем, він нині правив веселий бал народного гуляння. Високу хвилю емоцій викликав виступ фольклорного колективу з далекого литовського міста Клайпеда, запрошений відомими «подолянчиками», які не так давно самі були гостям и у литовських друзів. Веселі пісні литовців стали родзинкою купальського свята, а його дивом було велетенське вогнище, що розгорілося на березі Случа. Ще довго своїми вогнями воно присвічувало охочій до танцю молоді, що не йшла з Набережної до глибокої ночі. Чи знайшов хтось у цей гарний погожий вечір і теплу ніч свою долю? Без сумніву, що так. Цьому сприяли і чудові краєвиди, і ліричні пісні, і диво-вогнище, таке велике і гаряче, саме кохання…

…І перша роса не зійшла з зелених трав на березі річки Случі, і суботній ранок не встиг остаточно прокинутися, і сонце ще трішки ліниво виглядало з-за хмар, а рибалки охоче чекали на змагання, що стали традиційними у день міста і напередодні їхнього рибальського свята. Тут, на Случі і розпочався конкурс на кращого рибалку, що гарним настроєм і теплою погодою відкрив цей день, який, знаю, запам’ятався старокостянтинівцям надовго. Але про висновки – згодом.
Офіційним і зворушливим водночас стало покладання квітів до пам’ятника К.Острозькому. Принести букети великому князю та засновнику міста мали бажання представники районної та міської влади, керівники підприємств, організацій, свідомі патріоти міста. Свої квіти біль пам’ятника залишили і литовські друзі, що ще з вчорашнього дня перейнялися духом свята, що разом із мелодіями, які було чути у різних кінцях міста, передавався і власне його громадянами. І зовсім скоро естафету перехопили духові оркестри, що приїхали на 3 регіональний фестиваль духової музики «Сурми Поділля» і розташувалися так, що кожен з нас, у якому б районі він не проживав, мав можливість послухати гру професіоналів, насолодитися справжньою музикою.
А біля мерії інтенсивно розгорнулися державні та приватні підприємства міста. Вони привезли свої експонати на виставку-розпродаж продукції. Сам директор заводу ЗБШ В’ячеслав Кучер показував зацікавленим продукцію, що була представлена у досить широкому обсязі. Не сумували без діла і представники із «Сидора-хліба», «Ясена», «Вести», «Колві», «Подільського краю» та інших підприємств, які мали можливість представити свою продукцію і показати її з найвигіднішої сторони і у найширшому асортименті.
В цей же час на стадіоні змагалися гирьовики, грали у футбол та шахи.Розпочали свою роботу чудові атракціони, організовані у місті на честь свята. Уже в обідню пору на вулицях Старокостянтинова було людно. З усього видно, жителі та гості, зрозумівши широкий розмах усього, що відбувалося з самого ранку, не бажали пропустити найцікавіше.
А у холі міської ради, прикрашеного виставкою шедеврів архітекторів краю, пахло духмяним короваєм. Він на вишитому рушнику першим щиро по-українськи зустрічав поважних гостей. Не рахуючись з часом, до Старокостянтинова приїхали міські голови , заступники, інші представники влади з різних куточків Хмельниччини. Міський голова Микола Мельничук, секретар міської ради Олександр Степанішин, перший заступник міського голови Володимир Богачук, інші заступники та завідуючі відділами виконкому міської ради задушно приймали делегації із Шепетівки, Красилова, Летичева, Славути, Дунаївців, Полонного, Нетішина, Ізяслава та інших країв подільських. У перші хвилини теплих потисків рук я мала можливість поспілкуватися з міським головою м.Шепетівки Вятославом Шпільченком, який сказав про те, що у Старокостянтинові можна перейняти гарний досвід з проведення таких значущих свят, з міським головою м.Красилів Марією Гвоздьовою, яка відзначила гарні дороги і охайні вулиці, з міським головою Полонного Віктором Розумним, з першим заступником міського голови м.Нетішина Вадимом Власиком і багатьма іншими. Всі вони першим враженням про місто називали охайність та розвиток, який, вважають, йде у нас широкими кроками. Майже всі міські голови бували у Старокостянтинові раніше, тому відзначали вагомі зміни на краще. Гостям люб’язно показували виставки, щиро ділилися досвідом організації таких заходів і запрошували до свята. А я, розмовляючи про рідне місто, з гордістю думала словами відомої пісні: іще не вечір, бо до вечора місто здивує гостей ще більше. І не помилилася!
Уже у ще сонячну після обідню пору центральний стадіон прикрасили виставки. Свої роботи у широкому спектрі представила дитяча художня школа (дир.П.В.Хацаюк), учасник4и народної студії «Просвіт» член національної спілки майстрів народного мистецтва України Віктор Чаковський, заслужений майстер народної творчості, член національної спілки майстрів народного мистецтва, член спілки художників України Олександр Пажимський, майстри Михайло Юзвук, Тетяна Шпат, студент Косовського інституту прикладного мистецтва Андрій Юзвук. Вся доля українського народу відобразилася на вишитих рушниках майстрині Ольги Дегалюк, юні картингісти вразили чудернацькою моделлю автомобіля (кер.В.Коньков), станція юних техніків ( дир.. С.Наконечний) виставила безліч моделей літаків, що захопили дітей і навіть дорослих. Красиві і потрібні для дому речі можна було подивитися і придбати на лотку Старокостянтинівського професійного ліцею (гурток різьби по дереву, кер.О.Козілецький). Веселі кольорові батути, імпровізований тир, яскраві каруселі… Але у якусь мить очі присутніх припали до бігової доріжки. Марш-парад оркестрів виділявся з поміж іншого грандіозність і чіткими кроками військових і муніципальних оркестрів. На 3 рег7іональний фестиваль духової музики «Сурми Поділля», про який знають за межами Старокостянтинова, прибули одинадцять красивих професійних колективів із Новоград-Волинського, Тернополя, Шепетівки, Хмельницького, Нетішина, Ярмолинець, Полонного, Вінниці. Фестиваль відкрили міський голова Микола Мельничук та головний спеціаліст обласного управління культури Марія Алєксєєва. Поздоровляючи жителів та гостей міста, міський голова дякував за те, що старокостянтинівці віддали за нього свої голоси на виборах знову і пообіцяв, що робитиме все на благо міста. І проведення свята на такому рівні дійсно на справі підтверджувало його слова. Адже скільки не працюй, а відпочити хочеться. Та коли відпочинок перетворється на свято душі, котра хоче співати, коли усе працює для задоволення людей, починаєш справді дивуватися мудрості та працелюбності людей, котрі, не упустивши жодного цікавого моменту, творчо творити це дводенне грандіозне дійство. Увесь стадіон жив одним на всіх щасливим веселим життям. Навколо футбольного поля торгові лотки, атракціони, виставки, а на полі сцена, а над полем мелодії оркестрів, вальс популярного у місті, області і ще далі танцювального колективу «Твіст»та вдалі виступи інших колективів і вокалістів, серед яких – щемними словами пісня про рідний Костянтинів, а ще вище – повітряні кульки з атрибутами, на яких – герб міста і дата – 445 річниця з дня заснування. І святкові залпи з гармати Синявських козаків, що залюбки приїхали на день народження сусіднього Старокостянтинова… А найкращим у номінаціях С.Гнилюк ( керівник кращого оздоровчого закладу з денним перебуванням при Старокостянтинівському ліцеї «Світанок»), старшому викладачу ДМШ, керівник дитячого вокального ансамблю «Хорал» Л.Площинській,(«Творча особистість»), меценату року Б.Поліщуку (ТОВ «Агро-Случ), учню року Ользі Балабон, що прославила місто на міжнародному рівні, спортсменам року Ігорю Ейсмонду, призеру чемпіонату світу з гирьового спорту та Тетяні Швець, призеру першості України з легкої атлетики, багатодітній сім’ї (восьмеро дітей) Могильницьких– квіти і подарунки. Особлива шана почесним громадянам міста, а молодій парі, Олені та Руслану Атконовим, що стали подружжям саме у цей знаменний день – особливий дарунок. І вони, милі наречені, для громади не поскупилися. Поцілунок закоханих просто неба перед тисячами людей у день свого весілля. Скажете, це непросто. Та просто, коли кохаєш, коли щастя тобі бажає усе місто, рідне і неповторне у свято та будень.
З оплесками та криками «браво» старокостянтинівці зустрічали оркестр центру військово-музичного мистецтва Повітряних сил ЗС України, що показали велику естрадну програму. Кожного учасника ансамблю сприймали як зірку першої величини і треба сказати, артисти на це заслуговували. А потім на сцену вийшов народний артист України Олег Дзюба, наш земляк, який уже своєю присутністю зачарував публіку. А коли заспівав!.. Йому підспівували, підтанцьовували геть-усі, хто примостився біля сцени. І, звичайно, литовські друзі. Ота литовська родзинка підігріла слухачів до накалу. І не було кордонів мід нашими народами – тільки посмішки, танці, пісні, дружні потиски рук, щирі розмови, цікаві інтерв’ю. А між тим темніло. Прорізав небо великий прожектор. І ось міський голова м.Старокостянтинова Микола Степанович Мельничук урочисто проголосив: «На честь дня міста для кожного із Вас – святковий салют!» Це було щось неймовірне. Нічне старокостянтинівське небо ще не бачило такого сяйва, таку гру кольорів, такий спалах в небі і на землі, вогнів і людських емоцій, вдячних окриків і феєрверків. Це була незабутня насолода для кожного з нас. Ми гордо здіймали очі у нічне небо і думали, що справді дуже щасливі уже через те, що народилися і виросли під цим красивим небом, на цій родючій хлібосольній землі. Ця гордість залишилася з нами і тоді, коли через довгі хвилини салютувань ми не хотіли розходитися по домівках , до речі, правоохоронці, які стежили за порядком на святі відзначили: не було на дні міста п’яних, а ось хмільні від щастя та радості були. І не мало. І тоді, коли настав будень. Вчорашнє свято співало в душі, стало її незабутньою мелодією. Та ще на святі люди підходили до міського голови Миколи Мельничука, завідуючого відділом культури Василя Муляра, інших представників місцевої влади , щиро тисли руки і дякували за цей день, що об’єднав людей різних поколінь, помислів, переконань. А ще відзначали велику організацію заходу, під час проведення якого жодному гостю не довилося сумувати, кожен знайшов собі гарну справу для змістовного і корисного відпочинку. Та аби не бути надто голослівними, журналісти «НМ» подалися на вулиці післясвяткового міста і запитали пересічних громадян про славний день іменин Старокостянтинова.

Ірина Сапчук
 

"НАШЕ МІСТО" Заради краси краю!
У перший день теплого липня творчі архітектори відсвяткували Всесвітній день архітектури та день архітектури України, а 8 липня наше місто знову відзначатиме день народження. Саме напередодні цих славних дат, 30 червня у приміщені Старокостянтинівської міської ради відбулось урочисте відкриття виставки творчих робіт архітекторів Хмельницької обласної організації Національної спілки архітекторів України, яка проходитиме у нашому місті до 15 липня 2006 року.
На зразки творчих доробків наших архітекторів, як ранішніх років, так і вже сьогоднішнього часу, а також зразки побудованих індивідуальних житлових будинків, які побудовані на території області прийшли подивитися зацікавлені старокостянтинівці, представники організацій та підприємств міста, усі, хто цінує працю зодчих і переймається архітектурною візиткою міста і краю. І це не дивно. Адже мета виставки – познайомити громадськість міста і області з продуктом, який створюють архітектори. А продукт той незвичайний. Бо ж архітектура - це рукотворне середовище для життя та діяльності людини. Яким воно має бути і яким воно є, - все це в руках професіоналів. Звичайно, реалії залишаються не надто розважливими: далеко не все, що задумують архітектори, втілюється в життя, або втілюється не так, як би хотілося б. Тут уже втручатись в процес, так би мовити, повинні не лише зодчі, але й інші люди, владні структури тощо. Виставка, що проходить нині у Старокостянтинові, дає хоч мінімальне уявлення про грандіозну працю архітекторів. Роботи представлені різноманітні: це і культові споруди, і громадські, і торгові, і залізничні вокзали, житлові будинки та багато інших споруд, що вже стали окрасою Хмельниччини . До речі, це лише перша виїзна виставка і проходить вона саме у нашому місті тому, що Старокостянтинів має перспективний тандем міської влади та архітектури.
Тож виставку урочисто відкрили член національної спілки архітекторів Віктор Панасюк та міський голова Микола Мельничук. «Мені дуже приємно, що сьогодні у Старокостянтинові проходить виставка архітекторів Хмельниччини, – зауважив Микола Мельничук, - Це говорить про те, що наша область дійсно розвивається завдяки архітектурній справі. У нашому місті проходить реставрація Замку князів Острозьких, над якою активно працюють і наша архітектура, і обласна державна адміністрація, тому що є доручення Президента України підготувати проект Постанови Кабінету Міністрів для того, щоб відновити світову пам’ятку, яка знаходиться в місті Старокостянтинові. Я думаю, що найближчим часом в Україну будуть приїжджати багато туристів і милуватися творіннями архітекторів». З нагоди свята Микола Степанович зачитав розпорядження міського голови «Про нагородження Алли Володимирівни Доманської, головного архітектора міста, грамотою і грошовою премією за сумлінне виконання посадових обов’язків, творчий підхід до праці, з нагоди професійного свята Дня архітектури України» та побажав архітекторам області високих досягнень у будівництві та архітектурій діяльності. А Члени Хмельницької організації Національної спілки архітекторів України наголосили, що найближчим часом чекають Аллу Володимирівну у свої ряди, тому що вона дійсно достойна бути у складі товариства.

Конкретніше розповіли присутнім про свої роботи автори: С.І.Козак, М.Л.Копил, А.П.Брільов, І.М.Гавриляк, О.М.Ковальчук, О.М.Грабовський та А.В.Доманська.
Жителі міста Старокостянтинова завдяки цій виставці неодмінно зрозуміють, яке місце архітектури у нашому житті, благоустрої міста, краю, області. Та доконче зрозуміло одне: щоб не зіпсувати, а облагородити рідну землю, забудовники будуть звертатися до архітекторів-професіоналів. Благо, таких на Хмельниччині ми маємо і з ними познайомилися.

Підготувала Анна Галазюк
 

Авторське право © 2006-2009  Всі права захищені

Копіювання матеріалів дозволено тільки з видимим посиланням на джерело: https://starokostyantyniv.com

Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією ЗАО "SpaceWeb" (м.Санкт-Петербург, Росія)