|
Закохані в романс
Більше десяти років діє мистецький проект, розроблений талановитою Ларисою Площинською. Кожен захід стає незабутньою сторінкою мистецького життя Старокостянтинова.
Чутки про вечір романсу розлетілися містом ще за кілька тижнів до самого заходу. На цю подію чекали з нетерпінням, проте не усі закохані у романс зуміли потрапити на вечір, бо коло прихильників пісень для душі виросло уже настільки, що жодна зала міста не може їх вмістити. А романс , проте, жанр камерний і на велику аудиторію не розрахований. Отож, тих, хто отримав завітні запрошення до затишної зали бару-ресторану «Наталі», називали не інакше, як щасливчиками. Серед таких були і ми – журналісти газети «Наше місто», шанувальники романсів зі стажем. Разом з іншими прихильників цього чудового мистецтва, розраховуючи на свято душі, ми легко ступили до зали, де горіли свічі, пахло осінніми квітами і фортеп’яно томилося у передчутті перших нот.
Непереборний дух творчості після тужних осінніх дощів вже з порогу відроджував натомлену суєтами душу.
І прості слова ідейного втілювача вечора, автора і режисера мистецького проекту Лариси Площинської : «Ми починаємо!» стають наче перепусткою у світ прекрасного, сокровенного, вічного. Як важко вмістити у тісні стрічки рядків ті почуття, якими розгорілися людські серця вже з перших виступів. Хіба що назвати це втамованою спрагою, живильним єлеєм , що лився і лився на наші душі.
Відомі вічні романси «Только раз», «Отцвели хризантемы», «Побуть со мной», циганські «Дорогой длинною», «Очи черные», улюблені «Все, что было», «На заре ты ее не буди» , «Ночь светла», «Я повню вальса звук прелестный … і знайомі талановиті солісти, улюбленці публіки, наші зірки О.Лисенко, Д.Середюк, О.Свиридовська. Блиск свічок, дзвін бокалів, у якому іскриться шампанське, посмішки, задоволення від зустрічі, невтомні аплодисменти, овації,оберемки квітів і думки про те, що цього так замало для них – чудових неповторних артистів, які не втомлюються співати для нас і роблять це з такою великою душею, що нам стає так хороше, як не було вже дуже давно…
Довгою романтичною дорогою сердечно тепло веде нас Лариса Площинська. Розповідаючи про старовинні та сучасні романси, вона кличе на сцену юних І.Коханську, Є. Маркіна, і ці уже знані вокалісти розкриваються перед вибагливою публікою по-новому – вони ж співають романси!
Невдовзі до мікрофону запрошують гостей з Луганщини, колег акомпаніатора Марини Герус, які, побачивши один із таких Старокостянтинівських вечорів на диску, приїхали, аби перейняти досвід та втілити у життя схожий проект. Вони – із подарунками – чудовими романсами для старокостянтинівців.
Під час антракту ми встигаємо обмінятися першими враженнями. І блискуча Олена Лисенко уже ніжно виконує «Счастье мое» и «Утомленные солнцем», Діана Сердюк захоплює публіку граціозністю та артистичністю, співаючи «А напоследок я скажу». Ряд українських романсів стають окремою сторінкою вечора. Із трепетом ми слухаємо романси фольклорного походження «Ніч яка місячна» та «Місяць на небі». Оплескам вітаємо відомого композитора Олега Круторогого, який виконує романс , написаний ним у співавторстві з Оксаною Радушинською «Ні слова про кохання». Справжнім одкровенням стає романс «Мольба», і непідкупне задоволення приносять «Білі троянди», «Червона троянда», «Айстри», «Червона Калина», «Ніч над Карпатами», «Не забудь».
На високих кульмінаційних нотах звучать «Господа мужики» «Пообещайте мне любов»
у виконанні неперевершеної Олени Лисенко. Лариса Едуардівна представляє солістів та акомпаніаторів С.Капустинську, яка блискуче виконала кілька сольних партій, М.Герус, Т.Козюру, М.Ножку.
Настає час висловити вдячність меценатам свята, тим, без кого було б не можливим його втілення у життя. Добре, що наша історія повертається на круги своя. І з’являються нові Терещинки, Бродські – відомі у свій час благодійники, які підтримували мистецтво, будували Храми, лікарні. Погодьтеся, підтримка митців якнайкраще характеризує розвиток суспільства. Отож, генеральним меценатом вечора романсу стала фірма «Освіта+» (Руслан та Світлана Гуменюки»), спонсорами виступили мережа меблевих магазинів «Ясен» (Анатолій та Оксана Демиди), фірми «Автоцентр ( Ігор та Світлана Костюки), « «Євробуд» (Ігор Лисенко). Вклад у проведення заходу вніс заслужений лікар України Віталій Трохимович.
На одному диханні минають більше трьох годин романтичної казки. Ось і все! – виголошує режисер свята Л.Е.Площинська. Все!? – не вірять наші душі. Чому усе чудове минає так швидко? Ми зачаровано дивимося як догораю свічі і зітхаємо, чекаючи на нові зустрічі. Прощаємося, тиснемо руки, дякуємо, а в очах прохання «пообещайте мне…» Одним словом, закохані. Закохані у романс!
Ірина Костіна
Фото Анни Музики
|
Думи й помисли, які випереджають час
Минулого тижня в приміщенні Центру Громади відбулось засідання круглого столу «Справа збереження історико-культурної спадщини південно-східної Волині: проект створення Національно-культурного заповідника «Послуччя». Особливо важливу роль у збереженні надбань минулого, в духовному розвитку нації, у розбудові її державності відіграють історико-культурні заповідники України. Вони є осередками активної науково-дослідницької і просвітницької діяльності, виховують високі почуття патріотизму, відповідальності за долю країни. Зважаючи на важливість й актуальність створення національно-культурного заповідника на теренах краю в засіданні круглого столу взяли участь міський голова Микола Мельничук, заступники міського голови Віктор Ніконішин та Валентина Камінська, науковий співробітник історико-культурного заповідника «Самчики» Олександр Пажимський, завідувач відділом культури міськвиконкому Василь Муляр, директор історико-культурного заповідника «Самчики» Богдан Пажимський, викладач Хмельницького інституту економіки і підприємництва, кандидат історичних наук, доцент Олексій Журко, голова Подільського молодіжного об’єднання «У майбутнє через культуру» Денис Монастирський, член Подільського культурно-просвітницького центру ім. М.К. Реріха Інокентій Тюрін та ін.
Виступаючи з інформацією щодо проекту національно-культурного заповідника «Послуччя» О.М. Пажимський зокрема зауважив, що згаданий заповідник пропонується створити на базі трьох адмінрайонів Хмельницької області (Красилівський, Старосинявський, Старокостянтинівський) з центром у місті Старокостянтинові. На терені знаходиться 50 нерухомих памяток історико-культурної спадщини національного значення й 40 місцевого, які повинні бути взяті під охорону держави.
Серед памяток – давньоруське городище м. Губина Болохівської землі ХІІ-ХІІІ ст., городище ХІІ-ХІІІ ст. (Остропіль), рідкісне явище – курганні група із 40 могил (Самчики), поселення трипільської культури, пізньобронзового, ранньозалізного періодів, черняхівського часу по берегах р. Случ, 5 палацо-паркових ансамблів ХVІІІ-ХІХ ст. (Самчики, Антоніни, Ілляшівка, Новоселиця, Киселі; замок-фортеця князів Острозьких ХVІст., оборонна вежа ХVІст., кляштор ХVІІІст. (Старий Костянтинів)); дерев’яні й кам’яні церкви ХVІІІ-ХІХ ст.; 10 об’єктів природно-заповідного фонду України й місцевого значення, 4 екокультурні пам’ятки – історичні ландшафтні краєвиди південної Волині та ін.
Учасники круглого столу вважали за необхідне включити до заповідника й поле Пилявецької битви, оскільки події останньої тісно пов’язані зі Старокостянтиновом.
Варто відзначити, що усі учасники круглого столу взяли активну участь в обговоренні згаданої теми, оскільки стурбовані станом збереження унікальних пам’яток минувшин, розуміють важливість для регіону розвиток туристичної інфраструктури. Нам є і буде що показати туристам. В Угорщині туристична галузь дає 26% надходжень до бюджету. О.М. Пажимський навів порівняння деяких компонентів НІКЗ «Чигирин» і проектованого «Посліччя».
В Україні функціонує 61 історико-культурний заповідник, 13 з них мають статус національних. Міський голова Микола Мельничук підтримав пропозицію створення національно-культурного заповідника «Послуччя», але цьому має передувати копітка робота зі створення Програми, фінансування, залучення бізнесу, громадських організацій, приватного сектору та всіх зацікавлених сторін, відпрацювання концепції розвитку, знати кінцевий результат, й зрозуміло, зробити усе можливе, аби згаданий проект неодмінно втілити в життя.
Учасники зібрання прийняли ухвалу, якою передбачено створення оргкомітету з підготовки необхідних рекомендацій, прийняття стратегій подальших дій ініціативної групи з впровадження проекту «Національний історико-культурний заповідник «Послуччя». Головою оргкомітету обрано Олексій Журко, заступниками Віктора Ніконішина та Василя Муляра. Через 2-3 тижні рекомендовано зібрати повторне засідання, або направити відповідне звернення до обласної ради, обласної держадміністрації, національної Державної служби з питань культурної спадщини, Міністерства культури й туризму підтримати ініціативу громадських організацій створити на базі існуючого Державного історико-культурного заповідника «Самчики», а також історико-культурних об’єктів містечка Антоніни й Острополя, міста Старокостянтинова – Національний історико-культурний заповідник «Послуччя».
Василь Дацюк
|
