|
Повернення знецінених вкладів – основне завдання Ощадбанку України
Для багатьох Старокостянтинівців, як і для громадян України в цілому, після різдвяні дня стали не спокійними. Адже згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року №1, розпочалась реєстрація та виплата громадянам, компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, сертифікати Ощадного банку СРСР і державні казначейські зобов’язання СРСР, придбані на території Української РСР. Оскільки дане питання цікавить багатьох вкладників, ми зустрілись із керуючим Старокостянтинівським відділенням ощадбанку Володимиром Анатолійовичем Хомяком.
- Володимире Анатолійовичу, нагадайте будь-ласка ще раз, які документи потрібні, аби отримати компенсацію?
- Для проведення ідентифікації вкладники повинні звернутися до установ банку за місцем знаходження вкладу та мати при собі ощадні книжки по компенсаційних рахунках, а в разі їх відсутності – по основних рахунках; паспорта, копію паспорта (стор. 1, 2 та сторінки, де зазначена відмітка про місце проживання), до кожної вкладної книжки; довідку про ідентифікаційний номер та її копію.
- Володимире Анатолійовичу, у Вашій установі щодня можна бачити велику кількість вкладників, які бажають отримати компенсацію. Які заходи вживає банк, аби зменшити цю напругу?
- З 14 січня 2008 року запроваджується наступний регламент роботи установ «ВАТ Ощадбанк», щодо формування «реєстру вкладників знецінених заощаджень» та виплати компенсації.
Понеділок, вівторок, середа – виплата компенсацій;
Четвер, п’ятниця, субота – ідентифікація вкладників з наступним внесенням даних в систему «АСВО».Постійно доводиться інформація до жителів міста з цих питань через місцеві ЗМІ.
Компенсаційні виплати проводяться власникам заощаджень через три банківських дні після внесення відомостей про них до Реєстру шляхом зарахування коштів за їх бажанням на поточний чи вкладний (депозитивний) рахунок, відкритий в установах ощадбанку відповідно до заявки – доручення, після чого вкладник має право отримати свої кошти у будь-який час. По компенсаційних рахунках (у т.ч. відкритих на суму цінних паперів), власники яких набули право власності на них після 1.01.2008 року, виплати компенсації в поточному році не проводяться.
Шановні вкладники!
Просимо звернути увагу на те, що видача заощаджень не обмежена в часі. Отримати кошти з вашого поточного рахунку ви можете в будь-який зручний для вас час. Просимо не створювати додаткове соціальне напруження у відділеннях банку, проявляти стриманість, взаємну ввічливість, повагу для людей похилого віку та банківських працівників. Ми виконуємо і будемо продовжувати виконувати урядову постанову, хоча самі зазнаємо збитків, створюються незручності через черги для наших клієнтів.
- На яку суму проводитиметься виплата компенсацій?
- Виплата компенсацій згідно постанови Кабінету Міністрів України проводиться у межах залишків проіндексованих вкладів, але не більше, як тисячу гривень на одного вкладника. Також проводиться виплата коштів спадкоємцям вкладників, померлих в 2005-2007 роках, які не отримали компенсації, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше 500 гривень, а також померлих у 2008 році в межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше, як 500 гривень. Компенсаційні виплати проводяться власникам заощаджень у національній або іноземній валюті за курсом Національного банку України.
- Володимире Анатолійовичу, яка кількість зареєстрованих вкладників рахується по Старокостянтинівському відділенні Ощадбанку, скільком вже повернуто компенсацію?
- З початку дії урядової постанови щодо повернення знецінених заощаджень по міських філіях ощадбанку внесено в Реєстр 1009 чоловік на загальну суму 873528 грн. За станом на 15.01.08 видано компенсацію 180 вкладникам. Загальна кількість зареєстрованих вкладників по району становить більше 85-ти тисяч.
Розмову вів Василь Дацюк
|
Цілюща вода йорданівська…
19 січня жителі нашого міста, як і мешканці багатьох інших міст та сіл України, освячуватимуть воду, що стане цілющою для кожного старокостянтинівця, а церковні звони велично сповістять про велике свято Водохреща.
Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується "Голодна кутя", або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився".
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. За давньою тра¬дицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубують великий хрест ("йордан") і ставлять його поруч з ополонкою.
У день водосвяття в селах і містах влаштовува¬лись багатолюдні хресні ходи до річки.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і до¬звілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
На Водохрещi день ясний - хліба будуть чисті, а якщо похмурий - буде у хлібі повно "сажки"; іде лапатий сніг - на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
|
