ГоСтра тема

 фоторепортаж

Чи понизяться тарифи?

 До редакції газети «Наше місто» надійшов лист від мешканців вулиць Попова, К.Острозького. І.Франка, у якому підіймається питання тарифів за опалення. Люди запитують, чим обґрунтоване значне підвищення оплати за тепло, адже цьогорічна зима не морозна? До того ж, у квартирах температура сягає +15 градусів, не завжди наявна гаряча вода. Разом з тим, в окремих місцях, де прокладені тепломережі, зеленіє трава та парує асфальт. Виходить, за рахунок людей підігрівається міське повітря? Чому не проводяться перерахунки? Із ЗМІ знаємо про тарифну ситуацію у Києві і Хмельницькому. З роз’ясненням щодо піднятих у листі запитань редакція газети звернулася до директора КП «Тепловик» Миколи Миколайовича Поліщука.

Спочатку хочу нагадати причину підвищення тарифів на теплову енергію.

Тарифи для населення на теплопостачання в нашому місті останній раз піднімалися в 2001 р. Що змінилось з того часу? А змінились ціни на енергоносії і матеріали в сторону збільшення та зарплата. Тарифи на теплопостачання залишалися незмінними. Знаючи, що кожний товар має свою ціну, але постійно порушуючи цей закон, підприємство «Тепловик» за підсумками 2002 р. отримало збитки без ПДВ - 290 тис.грн., 2003 р. - 963,3 тис.грн., 2004 р. - 1291,1 тис.грн., 2005 р. - 1313,4 тис.грн. Тарифи на тепло необхідно було збільшувати поступово зі збільшенням цін на матеріали, ел.енергію, воду і т.д. та зростанням мінімальної заробітної плати. Через збитки підприємство не має коштів на заміну фізично зношених та морально застарілих котлів, обладнання та теплових мереж в яких втрачається тепло через низький к.к.д., прориви через неякісну теплову ізоляцію. Через відсутність обігових коштів підприємство вимушене було брати кредити в банку для закупівлі газу, щоб розпочати опалювальні сезони. Все це збільшує тарифи.

З 1 січня 2006 р. до квітня місяця, тобто до закінчення опалювального сезону 2005 -2006 років, розрахунки за опалення проводились за старими тарифами.

А як змінювалась ціна на газ? Протягом 2005 р. ціна на газ становила 213 грн. за 1 тис.м3 газу. В кінці квітня 2006 р. ціну газу підняли до 267,5 грн. за 1 тис.м3, причому заднім числом з 1 січня 2006 р., 309,45 грн. у лютому - квітні. Далі більше. В травні та червні підприємство закупляло газ по 383,4 грн., а з липня він ще різко піднявся у ціні до 686 грн. за тисячу м3. В цей час підприємство забезпечувало гарячим водопостачанням споживачів, причому в м. Хмельницькому гаряча вода подавалась чотири дні на тиждень по графіку зранку та ввечері. Ми проводили подачу гарячої води з ранку до ночі всі дні тижня. Це також приносило збитки підприємству.

По нових тарифах споживачі почали сплачувати за тепло з початку опалювального сезону 2006 - 2007 р.р. Але збитки, які несло підприємство з 1 січня 2006 р. по серпень місяць (далі подачу газу підприємству було припинено) перевищили прибутки за новими тарифами. За результатами фінансового 2006 р. підприємство отримало 476,3 тис.грн. збитку. Тож перерахунків за 2006р. в сторону зменшення плати через теплу погоду не буде. Можливо, перерахунок буде зроблено по закінченню опалювального сезону за фінансовими результатами 1 кварталу 2007 р. Споживачі тепла повинні знати, що плата проводиться не за гарячі батареї, а за температуру в квартирі + 18°С. Якщо температура нижча +18°С, робиться перерахунок плати в сторону зменшення.

Підприємство «Тепловик» подає економічний розрахунок обґрунтованості тарифів в міськвиконком. Цей розрахунок перевіряє відділ економіки міськвиконкому і далі подає на розгляд виконавчого комітету, який затверджує тарифи. Правильність затвердженого тарифу перевірено державної інспекцією з контролю за цінами (акт від 18 грудня 2006 р.). За результатами перевірки зауважень щодо необґрунтованості тарифів немає. Можна затвердити тарифи нижче рівня рентабельності, але міський бюджет зобов’язаний покривати своїми коштами різницю між рентабельним тарифом та затвердженим. Коштів в бюджеті нашого міста на це немає, а це значить, що підприємство «Тепловик» не розрахується за спожитий газ і населення залишиться без тепла. Або треба залишити працівників бюджетної сфери без зарплати, а кошти віддати підприємству, щоб воно розрахувалось за газ.

По телебаченню пропагують зменшення тарифів по м. Києву, але мовчать, що внаслідок зниження, в бюджеті м. Києва появилась дірка в мільярд гривень, яку необхідно залатати збільшивши надходження до бюджету. Може в м. Києві це можливо. В нашому місті ні.

Взагалі дивує поведінка наших урядовців. Перед початком опалювального сезону проводились селекторні республіканські наради, обласні наради з представниками уряду з Києва, як з керівниками комунальної теплоенергетики так і з міськими головами. Проводились ці. наради в жорсткій формі, де ставилось конкретне завдання затвердити
економічно обґрунтовані тарифи, інакше залишимось без газу. На всіх нарадах звітували і міські голови, і керівники підприємств про затвердження нового тарифу і дату затвердження. Коли тарифи затвердили по всій Україні, урядовці, щоб виглядати добрими, дають розпорядження про зменшення тарифів, порушуючи той самий закон про який велась мова з самого початку, роблячи з себе ангелів, а заручниками такої політики стають міські голови та комунальні підприємства з своїми працівниками. Чому не ставиться питання про пониження ціни газу для підприємств комунальної теплоенергетики, або відміну ПДВ для населення на комунальні послуги?

Потрібно раз і назавжди відмовитись від залежності тарифу на житлово-комунальні послуги від платоспроможності населення. Тариф, як і житлово-комунальні послуги, - це категорія не суб'єктивна, а об'єктивна. Вона визначається технічними нормативами, а не бамканнями будь-якого політика чи посадової особи. А якщо якась частина населення неспроможна сплачувати вартість реальних послуг, то для цього держава зобов'язана допомогти такій категорії людей у вигляді пільг, субсидій тощо.
Що ж необхідно зробити для того, щоб тарифи на теплопостачання були низькими? Необхідно замінити морально застарілі та фізично зношені котли з низькими к.к.д., а також теплові мережі в яких втрачається тепло через прориви та погану теплову ізоляцію.

Що для цього робиться? Міським головою М.С.Мельничуком в м. Києві доказано необхідність виділення коштів з держбюджету на вище вказану заміну. Погоджено виділити 4 млн.грн., але це тільки погоджено, скільки буде затверджено, буде відомо найближчим часом. В підприємстві розроблено «Техніко-економічний розрахунок технічного роззброєння комунальних котелень м. Старокостянтинова» згідно якого будуть проводитись роботи і фінансування по технічному переозброєнню.

Тепер про розрахунки за спожиту теплову енергію. Найбільшою проблемою залишається людський фактор. Населення, як споживач житлово-комунальних послуг повинно бути рівноправним суб'єктом правових відносин в житлово-комунальній сфері. Але за багато років загравання урядовців та органів місцевого самоврядування з населенням щодо тарифної політики, у більшості з них виробився споживацький характер. Крім того, певна частина населення просто обкрадає підприємство, зриваючи пломби з гарячого водопостачання, самостійно переробляючи внутрішньобудинкові схеми теплопостачання, погіршуючи тим самим житлові умови сусідів. Це свідчить про те, що ця частина населення впевнена в своїй безкарності. Низька свідомість певної категорій населення привела до того, що плата за житлово-комунальні послуги, як єдине джерело фінансування підприємства проводиться несвоєчасно, постійно ростуть борги. Борг населення за тепло станом на 12.02.2007 р. становить 3,43 млн.грн. Внаслідок чого борг підприємства за спожитий газ становить 1,5 млн.грн. Не зважаючи на те, що суд завалений позовними заявами про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, виконавчі служби практично не працюють в цьому напрямку.

З іншої сторони органи виконавчої влади закидані скаргами жителів про надання неякісних послуг житлово-комунальними підприємствами. Але їх можна отримати рівно стільки і такої якості, скільки за них заплачено коштів.
 

М.Поліщук, директор комунального підприємства «Тепловик»
 

Пам'ять – як урок застереження

15 лютого 2007 року у чергову річницю виведення радянських військ з Афганістану відбулася зустріч заступника міського голови В. Л. Ніконішина із учасниками тієї кровопролитної та безглуздої війни, війни, яка принесла трагедію, горе, і для багатьох українських сімей, у тому числі і для старокостянтинівців. У кабінеті міського голови зібралися окремі учасники афганської війни, аби згадати ті роки, а головне – пом’янути загиблих та померлих побратимів та підтримати один одного, бодай у психологічному плані. З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав групі колишніх воїнів офіцерів запасу було вручено почесні грамоти та подарунки, за значну роботу по військовому, патріотичному вихованню підростаючого покоління. Згодом, біля Меморіалу Слави, де встановлено і стелу загиблих земляків-афганців, відбувся мітинг- реквієм. До підніжжя пам’ятника було покладено живі квіти, а метроном відрахував хвилину мовчання. Виступаючи, секретар міської ради Олександр Степанішин, голова районної держадміністрації Микола Дерикот, заступник командира ВЧ А 2502 з гуманітарних питань Денис Качан та інші наголошували на тому, що про цю війну потрібно пам’ятати, а головне – не дозволити політикам втягнути людей у якісь нові конфлікти у чужих країнах.

Василь Дацюк