Із діяльністю працівників радіо, телебачення та зв’язку, зокрема поштового та електронного, ми зустрічаємося повсякдень. Без їхніх послуг намислене сьогоденне життя. До професійного свята приурочено відкриття центрального переговорного пункту, у якому створено зручні умови для клієнтів та обслуговуючого персоналу. За поточний рік змонтовано і розширено мережу високошвидкісного доступу до Інтернету, яка дасть можливість абонентам користуватися одночасно телефони зв’язком та інтернетом.
За попередні 2 роки центром електрозв’язку №8 Хмельницької філії ВАТ «Укртелеком» освоєно 7 млн. грн.. капіталовкладень на реконструкцію мережі. Рівень послуг на 1 мешканця старокостянтинівщини складає 43,8 грн., що є середнім по області. У той же час рівень показників викликів, які надійшли по автоматичному зв’язку і закінчилися розмовою становить 56%, що є загальноєвропейським. За 2006 рік по місту встановлено 63 телефони, з них 30 – пільгові категорії громадян. У 2005 році цей показник становив 1024, тобто база повністю задіяна. 3 райони в області мають цифрові системи передач до сільських АТС, у т.ч. і Старокостянтинівський. Введено в дію цифрову АТС у с. Григорівка на 288 номерів. Доходи отримані від надання послуг електрозв’язку за 10 місяців 2006 року порівняно з відповідним періодом 2005 року зросли на 3,8 % (темп росту 103,8 %).
Нині в Україні діють 36 магістральних поштових маршрутів, один з яких (Київ-Чернівці) пролягає через наше місто. працівники Старокостянтинівської виробничої дільниці для забезпечення перевезень працюють не тільки в день, а й ночі. Їх нелегка праця прискорює доставку пошти не тільки для жителів нашого району, але й Білогір'я, Теофіполя, Шепетівки та Славути. Сьогодні поштовий зв'язок пропонує споживачам понад 50 видів послуг, які раніше були не властиві поштовому зв’язку. Жителів міста обслуговує 5 міських відділень, в яких працює 24 чоловік, з них 17 листоноші, 7 сортувальників кореспонденції. За минулі роки колектив Старокостянтинівського центру поштового зв’язку № 7 постійно займав високу рейтингову оцінку по Хмельницькій дирекції, виконано планові показники. В цьому – заслуга працівників галузі, Які люблять свою працю та сприяють зростанню іміджу пошти.
Василь Дацюк
Мабуть, не було в Україні школи, де б не проходили традиційні урочистості з приводу загальнонаціонального свята – Дня української писемності та мови. Особливими цьогорічні урочистості видалися у ЗОШ I-III ст. №1 нашого міста. Тиждень мови тут завершився Днем відчинених дверей, який організували спільно методист метод-кабінету управління освіти міськвиконкому С. Каменюк, учителі кафедри української мови та літератури та дирекція школи.
Дев’ята година ранку. Хлібом-сілью зустріли гостинні господарі запрошених: відомих письменників Хмельниччини, членів Національної спілки України В. Кравчука, А. Ненцінського, Н. Шмурикову, В. Малиша, В. Мацька, О. Радушинську, депутата Хмельницької облради Г. Мельник, начальника міського управління освіти Н. Щербань, заступника начальника міського управління освіти Т. Бондарчук, учителів української мови та літератури шкіл міста – учасників семінару, журналістів, серед яких були і ми, члени міжшкільного факультативу «Основи журналістики» А. Бойчук, М. Глущенко, Ю. Шевчук. Мета нашої присутності – створення репортажу, до речі, першого у житті.
Після ознайомлення з планом роботи в рамках Дня відкритих дверей усі бажаючі йдуть на уроки рідної мови з використанням комп’ютерної техніки. Учні 9-В демонструють присутнім не лише ґрунтовні знання української, але й гарне володіння комп’ютером, вміння працювати в групах.
- Ви задоволенні роботою своїх вихованців? – звернулися ми із запитанням до учителя С. Каменюк.
-Так, дуже задоволена, хоча, звичайно, вдосконаленню немає меж. Але діти успішно справилися із запропонованими завданнями. А це найголовніше.
Інакше, на наш погляд, і бути не могло. Адже вчитель зумів кожного зорієнтувати на досягнення кінцевого результату, чітко поставивши мету, побудував урок відповідно до новітніх методичних вимог.
На перерві учні жваво і невимушено спілкуються з письменниками рідного краю. Скористалися такою нагодою і ми, і встигли поставити декілька запитань улюбленій поетесі О. Радушинській, яка в розмові виразила вдячність організаторам свята та за ще одну можливість поспілкуватися з читачами. Однак виразила і стурбованість з приводу намагання окремих політичних сил применшити роль української мови в Українській державі.
І знову дзвоник кличе до класів. На цей раз ми змушені розділитися: два уроки літератури проходять водночас. Попередньо домовившись, що обов’язково обміняємося враженнями, ми поспішили на уроки у 10-Б та 11-В кл., які проводили вчителі В. Мельничук та Н. Новікова.
- Що найбільше Вам запам’яталося на уроці театральної критики? – запитую в Ані і Марини.
- Надзвичайно висока активність учнів.
- Дискусія була настільки жвавою і невимушеною, що мені особисто дуже хотілося взяти в ній участь. Ледве стримувала себе. Це чудово, коли вчитель уміє створити на уроці таку невимушену атмосферу для спілкування.
- А мені в 11-В, - це вже ділюся враженнями я, Юля, - було дуже приємно побачити своїх ровесників, які так цікавляться літературою. Вони підготували захист власних наукових проектів. Я багато нового дізналася про В. Булаєнка – чудового поета непростої долі. Дуже гарний був і заспів уроку. Проникливі слова вчителя під супровід бандури створили відповідний ліричний настрій.
Короткий обмін враженнями – і знову поспішаємо, щоб нічого не пропустити на урочистому дійстві – відкритті кабінету літератури рідного краю з участю письменників-подолян. Із вступного слова директора школи Н. Ґудзь дізнаємося, що ініціатором створення кабінету став учитель В. Мельничук, а «хрещеними батьками», як напівжартома нарекла їх директор, - відомі прозаїки і поети нашої Хмельниччини, які й прибули на урочисте відкриття.
Величальну гостям чудово виконує фольклорний гурт «Подолянка» (керівник Г. Куновська). Вітальні слова виголошують Н. Щербань, начальник управління освіти, та член Національної спілки письменників України В. Кравчук. Саме йому, улюбленому школяриками «діду Василю», та депутату облради Г. Мельник надається право перерізати стрічку на дверях кабінету. Ось вхід відкрито і гості та господарі заходять до залитого сонцем класу-кабінету, з інтересом оглядають по-сучасному оформлені вітрини, стенди. Як і годиться, до новонародженого обов’язково приходять із подарунками. Чимало принесли їх почесні гості свята, одразу ж поповнивши кабінет цілою бібліотечкою власних творів. Дуже доречними для повноцінного функціонування кабінету став подарований комп’ютер – щедра спонсорська допомога О. Чувальського. Директор школи щиро подякувала за прекрасні гостинці і запевнила присутніх, що подарунки не стануть музейними експонатами, а будуть постійно в роботі. Книги ж зачитуватимуться до дір, а це найвища нагорода як для творців книг, так і для творців нового кабінету.
І ось фінал Дня відчинених дверей – ще одне дійство, приурочене Дню української письменності і мови, – «Шануймо мову серцем і вустами…»
Майстерне читання поезій чергується з чудовими музичними та хореографічними композиціями. А перлиною дійства є виступ фольклорного колективу «Подоляночка». Коли зазвучала заключна пісня на слова В. Хрищенка у виконанні цих талановитих дівчат, то в очах у присутніх забриніли сльози.
- Я б порадив телерадіокомпанії відзняти це дійство на відеокамеру і періодично прокручувати його замість тієї недоброякісної продукції, якою нас часто годують з екрана, - розчулено сказав поет А Ненцінський. Його слова присутні сприймають бурхливими оплесками.
Свято закінчилося на високій ноті. Поза всяким сумнівом, побачене, почуте і пережите в цей день залишиться надовго. Це був справжній тріумф рідного слова. У кожного появилась надія у краще майбутнє України. І це зрозуміло. Адже «поза рідним українським словом, як і поза Богом, національне життя не мислиме».
Репортаж вели члени міжшкільного факультативу «основи журналістики» Анна Бойчук, Марина Глущенко, Юлія Шевчук.